Словник Української Мови
Буква
1. Міцно затягнути, зав’язати шнурки, мотузку, ремінь тощо, утворюючи вузол.
2. Розм. Щільно закрити, затягнути що-небудь (наприклад, горловину мішка).
3. Перен., розм. Різко обмежити, придушити, поставити в дуже тісні рамки (про правила, свободу тощо).
Приклад 1:
), i от уже iно й зостається, що — скочити з мосту (Пауль Целян), зашморгнути собi горло в сiнях чужого дому (Марiна Цвєтаєва), упхнути голову в газову плиту (Сiльвiя Плат), зачинитися в гаражi, запустивши на повну потужнiсть вихлопну трубу автомобiля (Енн Секстон), запливти в море якнайдалi (Iнгрiд Йонкер), перелiк триває, to be continued, ви що ж, уважаєте, це нормально, так iз ними, пiїтами й прочими, й повинно бути? Але ж iз ними щодалi, то гiрше, нiхто вже не доживає до свого “Фауста”, що ж ви гадаєте, це випадко‑вiсть, гадаєте, їм просто — менше дано?
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”