1. Обробити поверхню шліфуванням, надати їй гладкості, блиску.
2. Перен. довести до високої мистецької досконалості, відшліфувати (про твір мистецтва, мову тощо).
3. Розм. зіпсувати, пошкодити внаслідок невмілого шліфування.
Словник Української Мови
Буква
1. Обробити поверхню шліфуванням, надати їй гладкості, блиску.
2. Перен. довести до високої мистецької досконалості, відшліфувати (про твір мистецтва, мову тощо).
3. Розм. зіпсувати, пошкодити внаслідок невмілого шліфування.
Відсутні