Значення
-
Процес або результат утворення шкірки на поверхні чого-небудь, наприклад, на ранці, на застиглій будівельній суміші, на виробі зі свіжого бетону тощо.
-
У технології обробки металів тиском — дефект у вигляді налипання частинок металу на поверхню інструменту (наприклад, штампу) під час деформування, що призводить до пошкодження поверхні деталі.
-
У медицині та побуті — утворення щільного поверхневого шару (наприклад, засохлого гною, лімфи) на рані або подразненій ділянці шкіри, що перешкоджає загоєнню.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зашкірювання, р. зашкірювання, д. зашкірюванню, з. зашкірювання, о. зашкірюванням, м. зашкірюванні, к. зашкірювання