зашепотіти

[zɑʃɛpotitɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. Почати говорити шепотом, тихо, без голосу, лише за допомогою видиху повітря та руху губ.

  2. Переніснo: почати тихо й непомітно дзвеніти, шуміти, дзюрчати (про природні явища, звуки).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я зашепочу, ти зашепотиш, він зашепотить, ми зашепотимо, ви зашепотите, вони зашепотять

Приклади з художньої літератури

  • Тоді заблисне сніг, зашепотіють квіти
    І підповзуть, як нитка провідна,
    Ти приймеш знов життя і так захочеш жити!
    Його пізнавши глибоко, до дна!
    — Олена Теліга

Більше записів