Значення
-
Почати говорити шепотом, тихо, без голосу, лише за допомогою повітря, що виходить із рота, часто з певною емоційною забарвленістю (злістю, таємничістю, хвилюванням тощо).
-
Переносно: почати видавати тихий, схожий на шепіт звук (про листя, струни, вітер тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я зашепочу, ти зашепочеш, він зашепоче, ми зашепочемо, ви зашепочете, вони зашепочуть