зашепотати

Почати говорити шепотом, тихо, без голосу, лише за допомогою повітря, що виходить із рота, часто з певною емоційною забарвленістю (злістю, таємничістю, хвилюванням тощо).

Переносно: почати видавати тихий, схожий на шепіт звук (про листя, струни, вітер тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |