засекречення

[zɑsɛkrɛt͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Процес надання чому-небудь статусу секретного, таємного, що охороняється законодавством; віднесення інформації, документів, об’єктів тощо до категорії державної таємниці або службової інформації обмеженого доступу.

  2. Результат такої дії — стан, коли інформація, документи, об’єкти тощо офіційно визнані секретними та захищені від розголошення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. засекречення, р. засекречення, д. засекреченню, з. засекречення, о. засекреченням, м. засекреченні, к. засекречення

Більше записів