1. Який покрився іржею внаслідок окиснення; зіржавілий.
2. Переносно: який втратив колишню гостроту, спритність, силу або майстерність через бездіяльність або невикористання.
заржавілий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
2 «Де», «Ох, діти» (італ) ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ приніс із собою зі своєї повітки не тільки сокиру, дві пилки, садові ножиці і заржавілий меч дожа Дандольо, але й величенький тесак для риби. «Що це ви, отче духовний, надумали?» — підозріливо запитав Анджеліко.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: прикметник () |