Заст. та діал. Почати рюмати, занудьгувати, засумувати; впасти в стан нудьги, журби.
зарюмати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Рвав із грудей з корінням, із живим м’ясом… Боліло — був радий — так і треба… А як стала вже ніч пригасати, почув, що гасилося й моє з нею почуття… Погасало — це вже я бачив… І несподівано так стало чогось жаль, такий смуток, така взяла туга, що хотілось сісти в бур’яні, зарюмати, як дитина. Голою, обшарпаною, обікраденою здалася мені молодість моя… Впала роса, мов розгублені ключі під місяцем заблищали в траві.
— Невідомий автор, “191 Talant Stiepan Vasil Ovich Vasil Chien”
Частина мови: дієслово () |