Словник Української Мови
Буква
1. Закопуватися, ховатися в землю, вриватися в щось сипке (про тварин, комах тощо).
2. Перен. Занурюватися, заглиблюватися в щось, присвячувати себе чомусь повністю (наприклад, у роботу, читання).
3. Розм. Лягати, загортаючись у щось (у ковдру, одяг).
Приклад 1:
Вiтер iде широкою вулицею, добiгає до баракiв i тодi з важким духом трупiв несеться до провалля, щоб заритися в смiття. До баракiв, у двiр, крiзь ворота просунулись рейки, що провели в п’ятнадцятому роцi, коли з далеких сопок Галичини привезли ранених.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”