зарити

1. Засипати землею, закопувати щось у землю.

2. Перен. Намагатися приховати, зробити непомітним (факти, докази, інформацію).

3. Розмовне. Швидко їсти, з жадібністю споживати їжу.

Приклади вживання

Приклад 1:
Запорпати — закопати, зарити, загрібти («лишилося ще трохи грошей, то він вернувся в луг, запорпав їх під корч»); поховати («стару запорпав в землю»). З а п р е з е н т у в а т и с е б е — відрекомендуватись, назватись.
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 2:
Треба хоч одного живого зарити. Юхим витрiщив очi.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: дієслово () |