1. Врятувати когось або щось від небезпеки, знищення, загибелі; визволити з біди.
2. Перен. Запобігти чомусь небажаному, недопустити негативного розвитку подій; вберегти.
зарятувати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Галас… Метушня… Швидке вдягання в одежу, щоб скочити та й зарятувати себе од потопи… Гомеричний регіт… ’Ασβεστον δαρ ενωρτο γελως θεοισιν! [37] Одного разу, повернувшись упоночі додому, Аполлон і Костянтин побачили, скоро засвітили сірник, що в них було нашествіє іноплеменників: бо тих персиків і абрикос, що Шмідти були лишили на столиках коло своїх постелей, не стало, а натомість покладені були цукерки; «еллинская прелесть», — заявив філолог Костянтин.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: дієслово () |