зарука

1. Застаріла назва для застави, поруки або гарантії, що підтверджує виконання зобов’язання або дотримання умов.

2. У переносному значенні — ознака, прикмета, доказ чогось, свідоцтво (наприклад, “зарука успіху”).

3. Рідко — обіцянка, дана під заставу чогось, або сама ця застава.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |