Значення
-
Отримати чиєсь обіцянку, зобов’язання або підтвердження, зазвичай стосовно майбутніх дій чи шлюбу; забезпечити собі чиюсь підтримку, згоду або посвідчення.
-
Запевнитися в чомусь, отримати гарантії, докази або підстави для певних висновків чи дій.
-
(застаріле) Заключити шлюбну угоду, домовитися про весілля, офіційно пообіцяти вступити в шлюб (про нареченого та наречену).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я заручу, ти заручиш, він заручить, ми заручимо, ви заручите, вони заручать