зарубцьований

1. Такий, що має рубець або рубці; покритий рубцями (про шкіру, тканини організму).

2. Переносно: такий, що загоївся, заспокоївся, затягнувся (про рану, біль, переживання тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |