зарубцьований
[zɑrubt͡sʲoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Такий, що має рубець або рубці; покритий рубцями (про шкіру, тканини організму).
-
Переносно: такий, що загоївся, заспокоївся, затягнувся (про рану, біль, переживання тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зарубцьований, р. зарубцьованого, д. зарубцьованому, з. зарубцьованого, о. зарубцьованим, м. зарубцьованім