1. Ставитися зверхньо до інших, вважати себе кращим, вищим за оточуючих; ставати зарозумілим, чванитися.
2. Набувати перебільшеної високої думки про себе, свої знання чи здібності; ставати самовпевненим через успіхи чи визнання.
Словник Української Мови
Буква
1. Ставитися зверхньо до інших, вважати себе кращим, вищим за оточуючих; ставати зарозумілим, чванитися.
2. Набувати перебільшеної високої думки про себе, свої знання чи здібності; ставати самовпевненим через успіхи чи визнання.
Відсутні