1. Місцевість, густо вкрита рослинністю (часто деревною, чагарниковою або трав’янистою), що утворилася внаслідок природного поширення; зарослий ділянка землі.
2. Сукупність рослин (дерев, кущів, трави), що густо вкривають певну територію.
Словник Української Мови
Буква
1. Місцевість, густо вкрита рослинністю (часто деревною, чагарниковою або трав’янистою), що утворилася внаслідок природного поширення; зарослий ділянка землі.
2. Сукупність рослин (дерев, кущів, трави), що густо вкривають певну територію.
Приклад 1:
Старчик цей дуже хитрий і підступний, інколи він з’являється в подобі юнака чи дівчини, але вистачає глянути на його зарослі сивим волоссям вуха, аби його пізнати, хоча, звісно, старчик уміє обдурити чоловіка, і хто дасться йому на підмову, того він одразу ж хапає й тягне в болото. Там старчик з’їдає тіло своєї жертви, а душу прив’язує на мотузок з бабиного літа, мотузок, котрий зітліє лише від сурми Страшного Суду, що його нетерпляче очікує старчик, гріючися тим часом у світлі полоненої душі, бо старчикові завжди холодно.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”