заробітчанин

[zɑrobitt͡ʃɑnɪn] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Особа, яка виїжджає за кордон або в інший регіон країни з метою тимчасової роботи за наймом, зазвичай на фізично важких або низькокваліфікованих роботах, для заробітку коштів.

  2. Тимчасовий найманий працівник, часто сезонний, який виконує роботи, що не потребують високої кваліфікації (наприклад, у сільському господарстві, будівництві).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. заробітчанин, р. заробітчанина, д. заробітчанинові, з. заробітчанина, о. заробітчанином, м. заробітчанині, к. заробітчанине

Більше записів