заробітчанство

[zɑrobitt͡ʃɑnstʋo] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Масовий виїзд громадян певної країни за кордон з метою тимчасового працевлаштування, зазвичай на фізичну або низькокваліфіковану роботу, для заробітку та подальшого переказу коштів на батьківщину.

  2. Суспільне явище, що характеризується постійним або регулярним відтворенням таких трудових міграційних потоків і їх значною роллю в економіці країни походження мігрантів.

  3. Історично — специфічна форма сезонної трудової міграції, поширена серед населення західних областей України в XIX — першій половині XX століття, зокрема на сільськогосподарські та будівельні роботи в сусідні країни.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. заробітчанство, р. заробітчанства, д. заробітчанству, з. заробітчанство, о. заробітчанством, м. заробітчанстві, к. заробітчанство

Більше записів