заріз

1. Місце, де ріжуть, забивають худобу; бійня, різниця.

2. Технічний термін: вузький виступ, край або канавка на деталі, призначені для її з’єднання з іншою деталлю, фіксації чи обмеження руху.

3. Розм. про стан безвиході, критичну ситуацію, коли всі можливості вичерпано (зазвичай у виразах: “бути на за́різі”, “дійти до за́різу”).

Приклади вживання

Приклад 1:
Про те, що покупила їх на заріз, він і гадки не мав. На четвертий чи на п’ятий день стара Лаговська подала синові на обід печену качку.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |