1. Який набув рівної, гладкої поверхні; вирівняний.
2. Який став однаковим за рівнем, силою, значенням тощо; зрівняний.
зарівняний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який набув рівної, гладкої поверхні; вирівняний.
2. Який став однаковим за рівнем, силою, значенням тощо; зрівняний.
Відсутні