1. Дуже рідко, у виняткових випадках; зрідка.
2. (у лінгвістиці) Про ступінь вживання слова або мовного явища: що трапляється вкрай рідко, майже не вживається.
Словник Української Мови
Буква
1. Дуже рідко, у виняткових випадках; зрідка.
2. (у лінгвістиці) Про ступінь вживання слова або мовного явища: що трапляється вкрай рідко, майже не вживається.
Приклад 1:
Трохи зарідко розбавив, розчин стікає зі щітки за рукав. Сільська в’язниця повинна бути, мабуть, міцна, але всередині запушена, облуплена.
— Зеров Микола, “Камена”