1. Почати ревти, видавати рев (про тварин, природні явища тощо).
2. Розпочати голосно, нестримно плакати, заридати (про людину).
3. Перен. Загудіти, зашуміти, видати сильний гул (про механізми, прилади тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Почати ревти, видавати рев (про тварин, природні явища тощо).
2. Розпочати голосно, нестримно плакати, заридати (про людину).
3. Перен. Загудіти, зашуміти, видати сильний гул (про механізми, прилади тощо).
Приклад 1:
Не раз в хвилини найбільшого відчаю, користуючись з нагоди, що його іноді водили коридором, його опанувай наглий сліпий порив — заревти дико й кинутися, нагнувши голову, вздовж того коридора й з розгону розбити голову об протилежну стіну, щоб пекельний вогонь і мука його розбризкалися на мурах… Але він утримувався на грані, на тій останній грані, де стояло, як вогненний стовп, оте «ніколи!» Ах, що таке героїзм?! Що таке прославлений у віках героїзм лицарів, і хрестоносців, і полководців, і Сусанінів, і Залізняків… Поезія!
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”