1. Різко, голосно почати реготати — гучно, нестримано сміятися.
2. (переносно) Проявитись раптово, з силою (про звуки, явища природи тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Різко, голосно почати реготати — гучно, нестримано сміятися.
2. (переносно) Проявитись раптово, з силою (про звуки, явища природи тощо).
Приклад 1:
Кук грав олив’яними очима й так пiжонськи помахував хлистиком, що я ледве втрималась, щоб не зареготати. Це було в буквальному сенсi втiлення шаржу.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 2:
Йому захотiлось зареготати й так дико, як, очевидно, реготала первiсна людина. Йому навiть прийшла мисль пiдпливти до флоберiвських дам i жартуючи схопити в свої обiйми Аглаю.
— Невідомий автор, “192 Val Dshniepi Mikola Khvil Ovii”