1. Теперішній момент, поточний час, сучасність.
2. (у філософії) Миттєвий, неподільний проміжок часу, що відокремлює минуле від майбутнього; те саме, що теперішність.
зараз
Буква
Приклади:
Приклад 1:
Та зараз, тату! Вже ж його немає.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
І, якщо вже мова зайшла про фантазії, спекуляції та фальсифікати останнього, то варто зараз-таки спросту вати і найбільш кричущу з них: готель «Білий » (а не «Білий », як у «Білинкевича»), з вікна якого нібито викинувся Перфецький, було назавжди зачинено ще років двісті тому, хоч усілякі монарші особи та їхні утриманки й полюбляли зупинятися там протягом XVII — XVIII ст. Але повернімося до Перфецького.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
Я відповідала на це, що Венецію змушені були заснувати втікачі, рятуючись на островах від гуннів та ланґобардів; що візантійські впливи з раннього середньовіччя дотепер тут відчутні; що все золото світу пливло сюди протягом століть; що Венеції боялися всі без винятку у Старому Світі включно з вікінґами та сельджуками; що тільки Наполеон зумів позба вити її дівоцтва; що ояснений палац позаду нас — то, власне, і є Ка’д’Оро, де у внутрішньому дворі, вимощеному цеглою, з рудими стінами, на тлі яких вимальовуються біло мармурові сходи, влітку 86-го року я бачила живого єдинорога, а був то єдиноріг тужноголосий, себто unicornis absurdus — майже ніде не згадуваний і не описуваний напівпримарний підвид, — і він торкнувся мого лона; що я тільки зараз помітила, наскільки в нього, Респондента, довгі красиві пальці.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”