Древослів

Словник Української Мови

зараховувати

Буква

1. Враховувати щось при підрахунку, обліку або оцінюванні, включати до загальної суми, переліку тощо.

2. Записувати когось, щось до певного списку, категорії або розряду; визнавати належним до якоїсь групи.

3. У навчальних закладах: офіційно визнавати виконаним (залік, іспит, курс) та відзначати це у відповідному документі; ставити залік.

4. Кредитувати, покладати на рахунок когось, вносити грошову суму на рахунок.

5. (переносно) Вважати, розцінювати якусь дію, факт або обставину за щось, прирівнювати до чогось.

Приклади вживання

Приклад 1:
«Жорстокий тиск реальности на ілюзію, — пише він, — я зустрів, як личить віруючому, — так, дещо мене бентежило, дивувало, але амортизатори, здобуті завдяки партійній виучці, відразу включилися й пом’якшували шок… „Внутрішній цензор“ набагато надійніший від усіх призначених згори наглядачів… Я навчився автоматично зараховувати все, що мене обурювало, до „спадщини клятого минулого“, а все добре іменувати насінням „світлого майбутнього“. Ввімкнувши у своєму мозкові цей автоматичний сортувальний пристрій, європеєць іще міг, живучи в Росії 1932 р., залишатися комуністом»[32].
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: дієслово () |

Більше записів