запитальник

1. Розмовна назва знака питання (?) в українській пунктуації.

2. Рідкісне позначення питання, запиту або невідомої величини (наприклад, у таблицях, анкетах).

Приклади вживання слова

запитальник

Приклад 1:
Кожний запитальник складався з двох частин: перша містила 30 питань, друга – 20 питань. Пілотне дослідження було проведене на 10 підприємствах, що дало підстави до коригування формулювань питань.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”