запитальник

[zɑpɪtɑlʲnɪk] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Розмовна назва знака питання (?) в українській пунктуації.

  2. Рідкісне позначення питання, запиту або невідомої величини (наприклад, у таблицях, анкетах).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. запитальник, р. запитальника, д. запитальникові, з. запитальник, о. запитальником, м. запитальникові, к. запитальнику

Більше записів