Словник Української Мови
Буква
1. Рідкісне, застаріле позначення для розділового знака, який вказує на паузу в мовленні або відокремлює частини речення; кома.
2. У сучасній мові — загальновживаний синонім слова “кома”, що вживається переважно в розмовному мовленні або в контексті навчання для зручності.
Приклад 1:
Але ця запинка затримала на хвилину загальний рух черги, скупчила довкола чимало зацікавлених облич. Серед них, трохи віддалік, понад чужими головами я знову помітив отих двох моршинських відпочивальників, що пильно додивлялись в наш бік.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”