запустувати

1. Стати пусткою, безлюдним, занедбаним місцем; занепасти, перетворитися на руїни (про поселення, будівлі, місцевість).

2. Прийти в стан запустіння, занедбаності; перестати оброблятися, використовуватися за призначенням (про землі, сади, поля).

3. Перен. Втратити колишнє життя, активність, оживлення; завмерти.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |