1. Який перебуває в стані запустіння; занедбаний, порожній, безлюдний, знелюднілий.
2. Який занепав, припинив свою діяльність або існування; закинутий, зруйнований.
3. Покритий бур’янами, заростями; зарослий, дикий.
запустілий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |