запричащати

1. (у християнстві) здійснити над кимось обряд причастя, причастити; сповістити та причастити.

2. (переносно, рідко) сповнити, наповнити щось до краю; дати вдосталь, у великій кількості.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |