Словник Української Мови
Буква
1. Причепити коней або іншу тяглову худобу до воза, плуга тощо для роботи або пересування.
2. Перен. Примусити когось до важкої, напруженої праці; залучити до якоїсь справи, використати для певної мети.
3. Розм. Увімкнути, привести в дію механізм, пристрій (наприклад, запрягти двигун, генератор).
Приклад 1:
— Це тільки тебе, жевжика, можна запрягти в візитерство… а з мене людина робоча, мені нема коли турбуватися Дембовським та цілуваннями рук у старих пань… Сама мама не схоче одтягти мене од університетської праці… не дасть мені прогаювати мої студентські роки… Це була правда. Аполлон багацько працював по гістології… його важко було одірвати од мікроскопа, і генеральша Шмідтова дуже цінувала тую студентську працьовитість свого сина.
— Тютюнник Григорій, “Вир”