1. Засунути, затиснути щось у вузьке, тісне місце, закласти так, що важко дістати.
2. Перен. Відправити когось у віддалене, неприємне або незручне місце, часто позбавивши можливості звідти вибратися; заслати, упхати.
Словник Української Мови
Буква
1. Засунути, затиснути щось у вузьке, тісне місце, закласти так, що важко дістати.
2. Перен. Відправити когось у віддалене, неприємне або незручне місце, часто позбавивши можливості звідти вибратися; заслати, упхати.
Приклад 1:
Саме тоді на перший план висунувся особливо ганебний тип репресій: фабрикація брудних кримінальних справ проти колишніх політичних в’язнів, що вже звільнилися або докінчували свій термін, щоб паралізувати їхню волю, запроторити знов у той самий табір, та ще й у такий мерзенний спосіб, із брудними звинуваченнями — зґвалтування, збереження наркотиків, хуліганство тощо. Василь кидався на захист В. Овсієнка, М. Горбаля, Ю. Литвина, та його голос було почуто десь там у світах, тільки не тут.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”