запротокольований
[zɑprotokolʲoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Такий, що зафіксований у протоколі (офіційному документі, що відображає хід обговорення, судового засідання, дій чи подію).
-
Такий, що оформлений шляхом складання протоколу (офіційного акта) про правопорушення, адміністративне чи кримінальне.
-
Перен. Надзвичайно офіційний, сухий, формальний, що нагадує стиль протоколу (про мову, стиль викладу тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. запротокольований, р. запротокольованого, д. запротокольованому, з. запротокольованого, о. запротокольованим, м. запротокольованім