Словник Української Мови
Буква
1. Зробити так, щоб щось безвісти зникло, загубилося, загинуло або було втрачене без можливості повернення.
2. Позбавити когось волі, ув’язнити або відправити у віддалене, важкодоступне місце, позбавивши зв’язку зі світом.
3. Розтратити, марно витратити, згубити щось (часто про час, сили, можливості).
Приклад 1:
Більше то го, авторові трактату «Приручення скла» навіть здалося, що той джміль переганяє самого себе.. Така перемога у науковім світі означала щонайменше сенсацію, міжнародний шок — тим часом той – таки Простір зумів запропастити унікальний трактат десь у кришталевих стайнях Молоді. Одним словом, ad amussim, чиста робота.. Так, то був геройський чин.
— Зеров Микола, “Камена”