запрограмованість

Властивість або стан об’єкта (механізму, системи, процесу), що передбачає наявність заздалегідь встановленої, чітко визначеної послідовності дій або алгоритму функціонування.

У переносному значенні — передвизначеність, обумовленість певних дій, вчинків або явищ зовнішніми факторами або внутрішніми установками, що обмежує свободу вибору або спонтанність.

Приклади вживання

Приклад 1:
Ця запрограмованість на генералізацію часто є основою для групи самооцінок типу « Мені нічого не вдається», « Мені не везе», «Я така нещаслива (нещасливий)» тощо. Богоявленська Ю.В., Ходаківський Є.І.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Частина мови: іменник (однина) |