запродаж

[zɑprodɑʒ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Договір, за яким одна сторона (запродавець) зобов’язується передати майно в власність іншій стороні (покупцеві), а покупець зобов’язується прийняти це майно та сплатити за нього визначену грошову суму.

  2. Застаріле: попередня угода про продаж чогось, зазвичай оформлена письмово; попередній продаж.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. запродаж, р. запродажу, д. запродажеві, з. запродаж, о. запродажем, м. запродажеві, к. запродаже

Більше записів