запроданець

[zɑprodɑnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Історична особа, яка за часів Гетьманщини (XVII–XVIII ст.) займалася збором податків, мит та інших державних доходів, часто на умовах відкупу (оренди цього права).

  2. Переносно: людина, яка зраджує інтереси свого народу, батьківщини або певної спільноти заради власної вигоди; зрадник, перевертень.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. запроданець, р. запроданця, д. запроданцеві, з. запроданця, о. запроданцем, м. запроданцеві, к. запроданцю

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів