Значення
-
Спеціальна речовина або матеріал, який додають до основного складу (наприклад, у харчовій, хімічній, будівельній промисловості) для надання певних властивостей, збільшення об’єму або здешевлення продукції.
-
У комп’ютерній лінгвістиці та мовленні — слово або звук (наприклад, “ну”, “ось”, “типу”), який мовець використовує для заповнення пауз у мовленневому потоці, часто несвідомо.
-
У поліграфії та веб-дизайні — умовний текст (наприклад, “lorem ipsum”), який тимчасово розміщують на макеті для демонстрації шрифту, кольору, розміщення блоків тощо.
-
Технічний пристрій або пристосування, призначене для заповнення чогось (наприклад, ємності рідиною, форми матеріалом).
Правопис та відмінювання
н. заповнювач, р. заповнювача, д. заповнювачеві, з. заповнювач, о. заповнювачем, м. заповнювачеві, к. заповнювачу