заповнення

1. Дія за значенням дієслова “заповнювати” — процес зайняття вільного простору, порожнечі чим-небудь, наповнення чогось до країв.

2. Те, чим заповнено порожнину, вільний простір або певну ємність; матеріал або субстанція, що виконує цю функцію.

3. У техніці, інформатиці, діловодстві — процес внесення необхідних даних, відомостей у призначені для цього поля (форми, анкети, реєстри, електронні документи тощо).

4. У математиці — результат або процес заміщення вільних місць у структурі (наприклад, заповнення клітин таблиці, заповнення масиву даними).

Приклади вживання

Приклад 1:
Чимало зроблено для заповнення білих плям і розсекречення чорних, накреслюються реальні контакти з діаспорою, збагачується рукописний фонд. Є мислячі люди, а відтак буде (і вже є) гідний доробок.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Функція розподілу ( )Ef визначає ймовірність заповнення частинками станів, що припадають на інте рвал енергії dE. Якщо, наприклад, на 100 близько розміще- них станів припадає в середньому 10 час- тинок, то ймовірність заповнення цих ст а- нів ( ) 1,0Ef = .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Якщо, наприклад, на 100 близько розміще- них станів припадає в середньому 10 час- тинок, то ймовірність заповнення цих ст а- нів ( ) 1,0Ef = . Оскільки на кожний стан припадає в середньому 0,1 частинки, то ( )Ef можна т рактувати як сер едню кількість частинок, що знаходяться в даному стані: ( ) ( ) >=< ENEf . --- Андієвська Емма, "Роман про людське призначення"

Частина мови: іменник (однина) |