1. (у будівництві) надати поверхні пористого матеріалу (наприклад, цегли, бетону, штукатурки) можливості вивільнити вологу, що міститься в його товщі, у повітря, залишаючи її відкритою для природного висихання протягом певного часу.
2. (переносно, розмовне) провітрити приміщення, наповнити свіжим повітрям; також — побути на свіжому повітрі.