1. (діал.) Дістати, здобути щось із значними зусиллями, з труднощами; роздобути, відшукати.
2. (діал.) Заховати, сховати, припхати щось у важкодоступне місце.
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Дістати, здобути щось із значними зусиллями, з труднощами; роздобути, відшукати.
2. (діал.) Заховати, сховати, припхати щось у важкодоступне місце.
Приклад 1:
Наслідком обслідування Респондентових речей мені вдалося запопасти його (Респондента) записник — на перший погляд, звичайний блокнот кишенькового формату в палітурці, обтягнутій темно-брунатним замінником шкіри, папір усередині пігментовано під перґамент, на палітурці надпис «Diary» (золоте тиснення). Записи Респондента сягають приблизно половини нотатника.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Шукаю її вже давно і ніде не можу запопасти. Самчук мене давно цікавить.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”