Словник Української Мови
Буква
1. Застібка, шпилька або інший пристрій для скріплення частин одягу, волосся тощо; прикраса у вигляді такої застібки.
2. Заст. або діал. Те саме, що запони (множина) — застібки, гачки, гаптування на одязі.
3. Діал. Частина ткацького верстата — реміз, нитяна петелька, через яку проходить нитка основи.
Приклад 1:
Тоді поблякне сонце, розривається вся фігуральна запона, і нітає ранок усесвітнього й премирного воскресіння. 357 Зима минула, дощ відійшов… квіти з’ явилися на землі.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
и3 покаѕовавшему персто м. праведныя w4дес- ную во веселіи преdидуща в a 32 b Жиленко І. В. Запона. Ілюстрація до Радзивілівського літопису.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”
Приклад 3:
Тогож часу 259 и грецкіе цареве Василій и Константин260 при- слали Кирилла философа 261 до Владимера з великими подарками, межи которыми и запона гафованя барзо коштовного, на которой было второе пришествіе Христово, Страшный Суд. Святый 262 Кирилл обширне 263 на- a 86b Жиленко І. В.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”