запомин

1. (історичне) Подарунок, хабар, який давали представникам ворожої сторони під час переговорів або для умиротворення супротивника.

2. (переносне значення) Те, що дається або робиться задля задобрення, улещення когось, щоб отримати прихильність або уникнути неприємностей.

Приклади вживання

Приклад 1:
Обранцям не страшна ненатлість їх захланна: Їх винесе бурун Запомин-океана На береги життя, мов перли світляні». Стара романтико!..
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: іменник (однина) |