1. (діал.) Надавати комусь матеріальну допомогу, грошову позику; позичати.
2. (діал.) Допомагати, сприяти комусь у чомусь.
запомагати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Надавати комусь матеріальну допомогу, грошову позику; позичати.
2. (діал.) Допомагати, сприяти комусь у чомусь.
Відсутні