заподіювання

[zɑpodijuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “заподіювати” — спричинення, завдання чогось (переважно негативного, шкідливого), призведення до якихось наслідків.

  2. (у філософії, зокрема в етиці) Вчинок, дія, що є причиною певних наслідків, за які суб’єкт несе моральну або юридичну відповідальність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. заподіювання, р. заподіювання, д. заподіюванню, з. заподіювання, о. заподіюванням, м. заподіюванні, к. заподіювання

Більше записів