1. Такий, що був покладений на початок чогось, створений, заснований, ініційований (про явище, процес, установу тощо).
2. (У пасивній конструкції) Такий, що був розпочатий, отримав початок, почав існувати або здійснюватися.
започаткований
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Цей діалог, започаткований створінням людини, призначає її радикальному служінню Христу і волі Отця, який сакраментально тривало прийшов у життя Костьолу ( Євхаристія). Головною засадою папської теології є христоцентризм, адже Христос є Господарем часу, початком i уособленням історії.
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Приклад 2:
Так був започаткований метод брейн-стормінгу (мозкового штурму), який у 1960- ті рр. бувдуже популярним та зазнав багатьох модифікацій.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”
Частина мови: прикметник () |