запнутий
[zɑpnutɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Який має ваду мовлення у вигляді повторення звуків, складів або слів, пов’язану з порушенням течії мовлення; страждає на заїкання.
-
Який виконується з перериваннями, зупинками; не плавний, не рівномірний (про мовлення, дихання, рух тощо).
-
Перен. Який викликає сумніви, вагання, труднощі; такий, на якому можна “спіткнутися” (про питання, проблему, місце у тексті).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. запнутий, р. запнутого, д. запнутому, з. запнутого, о. запнутим, м. запнутім