запнутий

1. Який має ваду мовлення у вигляді повторення звуків, складів або слів, пов’язану з порушенням течії мовлення; страждає на заїкання.

2. Який виконується з перериваннями, зупинками; не плавний, не рівномірний (про мовлення, дихання, рух тощо).

3. Перен. Який викликає сумніви, вагання, труднощі; такий, на якому можна “спіткнутися” (про питання, проблему, місце у тексті).

Приклади вживання

Приклад 1:
І тільки Орфей, запнутий чорним плащем і схований під маскою печалі, не надто тішиться всім, що побачив на цьому прегарному святі. Чорніший від хмари, повислої над островом Джудекка, ходить він у святковій юрбі, мов неприкаяний грішний дух.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: прикметник () |