1. Щільно закрити очі, зімкнути повіки.
2. (переносно) Навмисно не помічати, ігнорувати щось, відмовлятися бачити або усвідомлювати.
заплющити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Я завжди знав, що ви — мій останній порятунок, — шепоче Федір, заплющуючи очі, але Безручко не дає їх йому заплющити, якось так кумедно хукаючи йому в чоловічки, що Федір від того зовсім легко зривається на ноги й зауважує, що Безручко скручує обрій вірьовкою, на подобу тієї, через яку плигають дітлахи і через яку Безручко, сміючися, запрошує Федора переступити, що той, трохи вагаючися від незручности, й чинить, раптом сповнений переконання, що віднині він ітиме слідом за Безручком тільки вперед. ЗАМІСТЬ ЕПІЛОГУ — Ну що?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Чи не краще сiсти тихенько й заплющити очi? Я так i зроблю.
— Невідомий автор, “178 Intermezzo Mikhailo Kotsiubinskii”
Приклад 3:
Отже, краще заплющити очi i помiркувати про своє майбутнє. За два днi вiн мусить увiйти в зовсiм нову обстановку, що в нiй не був бiльш як чотири роки.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: дієслово () |