Словник Української Мови
Буква
1. Плести щось у щось, вплітати, вплітаючи з’єднувати, зчіпляти.
2. Заплутувати, ускладнювати щось, обплутувати пасмами, нитками тощо.
3. Зачісувати волосся у коси, закручувати його.
4. У спорті (бокс): зав’язувати близький бій, нав’язувати супернику боротьбу на близькій дистанції, обмежуючи його дії.
Приклад 1:
А ще навчився заплітати в поезію абсолютно непоетичні речі, ознаки епохи чи особливого стану свідомості, які неможливо передати без пронизливо-правдивої деталі. Саме йому я завдячую тим, що навчився слухати звабливу мелодику провидіння, відчувати й ловити широкими тенетами підсвідомості метафори, образи й пружний плин різноскерованого часу там, де люди бачать лише каміння руїн, завалені сміттям підвали будинку Річарда на Узвозі чи до помаранчевого череп’я випалену сонцем, солону на вітрі рудоволосу глину й «блакитний мармур Херсонесу».
— Невідомий автор, “098 Mogilnii Attila Kiyivski Konturi”