1. (біол.) Процес утворення зародка в рослин або тварин внаслідок злиття статевих клітин; запліднення.
2. (перен., заст.) Початок, зародження, зав’язок чого-небудь (наприклад, ідеї, думки, почуття).
заплід
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І свидина вже бралась жаром, грушанка прогортає сніг, земля парує понад яром, відчувши заплід, наче гріх. І як то добре на узліссі згубити стежку лугову, упавши навзнак у траву, як немовлятко у колисці.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”
Частина мови: іменник (однина) |